Волинь засипало снігом: подекуди намети сягають до пів метра. Погодні умови ускладнюють і пронизливі вітри та морози. Найважче виживати диким звірам та птахам, які лишилися зимувати. Тому їм допомагають єгері.

Про це повідомляє Конкурент.

«Веденням мисливського господарства в області займається 56 користувачів таких угідь, з них 14  державних підприємств, 16 районних організацій УТМР та 26 користувачів різних форм власності, загальна площа мисливських угідь становить 1,5 млн га», – зазначає головний спеціаліст сектору мисливського господарства Волинського ОУЛМГ Оксана Пудловська.

У 2020 році користувачі мисливських угідь 14 державних лісогосподарств заготували 60,4 тонни сіна, 70,5 тонн зернових, 59840 кормових віників, 20,4 тонни коренеплодів. Лідерами у заготівлі кормів являється ДП «ЛМГ «Звірівське», яке відповідно заготовило на зиму 22 тонни сіна, 7 тонн зернових, 13000 кормових віників та 6 тонн коренеплодів. У їхніх угіддях зимує і найбільша кількість диких звірів – оленів плямистих і оленів благородних, козуль, диких свиней, лосів. Навіть зубри, яких під час цьогорічної таксації природоохоронці нарахували 19 особин, заходять сюди. Декотрі звірі навчилися розрізняти єгерів навіть за голосом, можуть підійти до годівниць у їх присутності або й почастуватися з рук.

Старший єгер ДП «ЛМГ «Звірівське» Мирослав Захарусь каже, що зима випробовує і єгерів. Адже потрібно доставити корм на всі підгодівельні майданчики, яких чимало. Щоб до них доїхати, потрібно розчистити дорогу. Але й на самому підгодівельному майданчику вистачає роботи, бо сніг замітає і корм, і солонці. І якщо дикі свині та олені можуть розгребти сніг, то для козуль, щоб створити місця для лежанки, потрібна допомога єгерів. Таких підгодівельних майданчиків лише у державних лісогосподарствах облаштовано 1200 штук.

«Щоб допомогти звірам пережити зимову нестачу кормів, працівники мисливського відділу ДП «Любешівське ське ЛМГ» заготовляють сіно, віники з гілок листяних порід дерев, кукурудзи, кропиви, зернові снопики, – розповідає районний мисливствознавець ДП «Любешівське ЛМГ» Андрій Мацюк. – Після утворення снігового покриву все це періодично викладається на спеціально облаштованих кормових майданчиках. У нас їх вісім. Вони розміщені у малодоступних для сторонніх людей місцях. До них приходять дикі свині, козулі, зайці, а до солонців підходить навіть лось». 

Помічники Андрія Мацюка – Микола Лащ, Михайло Клінчак та Федір Тарасюк. Залучали до цього й вихованців Деревківського учнівського лісництва.

«До зимової негоди нам не звикати, – зазначає Андрій Мацюк. – Адже робота єгеря передбачає такі ситуації і ми до них готуємося заздалегідь. Але великі сніги і морози вносять певні корективи. Ось, для прикладу, у нас чимале поголів’я козуль, маємо їх понад 160 голів. Вони, крім кормів, потребують розчищених майданчиків, інакше можуть замерзнути на снігу. Самостійно звірам, коли утвориться сніжна кірка, не справитися, тож із колегами намагаємось створити невеличкі – площею п’ять на п’ять – ліжники». 

Так роблять і єгері ДП “Володимир-Волинське ЛМГ”, ДП “Горохівське ЛМГ”, ДП “Городоцьке ЛГ”, ДП “Камінь-Каширське ЛГ”, ДП “Ківерцівське ЛГ”, ДП “Ковельське ЛГ”, ДП “Колківське ЛГ”, ДП “Любешівське ЛМГ”, ДП “Прибузьке ЛГ”, ДП “СЛАП “Камінь-Каширськагроліс”, ДП “Старовижівське ЛГ”, ДП “Ратнівське ЛМГ” та ДП “Шацьке УДЛГ”. Зараз працюють у повну силу. Найпершими їх помічниками стають коні, яких зазвичай мають працівники.

Буває, як і на Любешівщині, на допомогу дорослим приходять вихованці учнівських лісництв, хоча зараз діти більше дбають про птахів, які також залишилися без корму.