На Рівненщині у місті Дубно знаходиться палац князів Любомирських ХVІІІ ст.

У замковому комплексі окрему пам’ятку архітектури становить палац князів Любомирських. Його споруджено на старому фундаменті у 80-х роках 18 ст. на кошти власника замку, польського князя Михайла Любомирського. Палац побудований головним архітектором Речі Посполитої, відомим італійським зодчим Доменіко Мерліні в західноєвропейському стилі класицизму.

May be an image of просто неба

Під час контрактових ярмарок Любомирські частину приміщення надавали для гостей, дбали, щоб вони гарно могли порозважатися та відпочити. У замку влаштовувались пишні бенкети, лицарські турніри, концерти класичної музики, балет з пантомімою, феєрверки. Тут ставив свої п’єси знаменитий польський драматург Войцех Богуславський, виступала римська опера. Під час контрактів місто Дубно (у 1781 році) тричі відвідав польський король Станіслав Август, де йому влаштували полювання на ведмедя.

Палац налічує два поверхи. Під ним знаходиться підвальний поверх, в якому збереглись оригінальні арочні склепіння. Це були службові приміщення, які використовувались як кухня, пекарня, кондитерська, комора, лазні.

May be an image of дерево та просто неба

За часів Любомирських інтер’єр палацу мав розкішний вигляд. Парадний вестибюль оздоблений оригінальним ліпним фризом, на якому зображені герби власників замку – князів Острозьких та Любомирських в обрамленні гірлянд з дубового листя та грифонів – символу влади Речі Посполитої. Широкі парадні сходи у вестибюлі, які ведуть на другий поверх, розділяють перший поверх на дві частини. Праве крило мало вигляд довгої аркоподібної картинної галереї, в якій знаходились портрети родини князів Любомирських, починаючи від їх славного предка Атилли, портрети інших власників замку, а також 200 полотен відомих західноєвропейських художників релігійної та світської тематики, які привіз до Дубна князь Владислав-Домінік Заславський – колекціонер творів мистецтва. В лівому крилі першого поверху розташовувались так звані « салони» – зали для розваг гостей. Вітальна зала була оздоблена розкішними дзеркалами в золотих та срібних оправах, які були вмонтовані у стінах та аркоподібними вікнами з вітражами із віденського скла.

May be an image of castle, просто неба та пам’ятник

Окрасою була велика бальна зала, піднята на півтораповерхову висоту і декорована круглою колонадою, що підтримувала балюстраду навколо відкритого простору верхньої частини приміщення. Стеля мала завершення у вигляді купола. Підлога була викладена паркетом з червоного (магонієвого) та чорного (ебенового) дерева в розетки та ліри. Знатні гості збирались у бенкетній залі, яка, як і бальна, була декорована високим фризом із зображенням сюжету свята Вакха. І досі збереглися танцюючі вакханки та сатири, що підтримують гірлянди з виноградних лоз. В кожній залі був камін, оздоблений кахлями для опалення приміщень.

На другому поверсі знаходились 18 затишних спалень для відпочинку гостей.

Палац був дуже пошкоджений під час першої та другої світових воєн, внаслідок чого втратив свій оригінальний первісний вигляд.

Додамо, що інформацію зібрало управління культури та туризму Рівненської ОДА у межах проекту #Інвентизируємокультуру.