У гаражі двоє лучан облаштували майстерню з перероблення пластику.

«Суспільному» майстри Олександр Струк і Максим Нечипорук розповіли, що через систематичне використання пляшок та інших одноразових речей з пластику з’явилося багато безплатного матеріалу для творчості.

Створені вироби не продають, кажуть, поки відпрацьовують технологію. Олександр Струк розповідає: горщики на кшталт пластикове кашпо виготовляються зі звичайних кришечок або різноманітних пляшок.

Лучанин розповідає, що весь пластик сортують за кольорами для подальшого подрібнення на верстаті. З його слів, далі подрібнений пластик засипають в інший верстат – екструдер – для завершального перероблення.

Рік тому луцькі майстри виграли грант – 50 тисяч гривень для власної справи – у волонтерській програмі для української молоді. Зі слів Максима Нечипорука, докладали й власні кошти, аби зробити обладнання.

Двоє лучан влаштували в гаражі майстерню з перероблення пластику

Власник сусіднього гаража Ярослав Ковальчук каже: постійно спостерігає за тим, як працюють хлопці. Розповідає: бачив, як хлопці зробили два верстати. Один зі станків подрібнює пластик, інший переплавляє кришки та інші речі в пластичну нитку.

Максим Нечипорук називає себе “гаражним менеджером”. Розповідає: на перероблення беруть лише марковані пластикові вироби. Таких видів пластику, з якими можна працювати, каже, є сім.

Двоє лучан влаштували в гаражі майстерню з перероблення пластику

«Ми працюємо з № 2, № 4 і № 5. Це найбільш безпечний пластик, який для харчової промисловості використовується. І № 5 теж найбільш безпечний, його можна декілька разів переробляти», – каже чоловік.

«Колір виробу утворюється від матеріалу, який засипають у верстат», – каже Олександр Струк.

Він – архітектор за професією. Говорить, що мріє про виготовлення складніших виробів, для цього потрібні інші верстати.

Двоє лучан влаштували в гаражі майстерню з перероблення пластику

Свій гараж хлопці назвали «Майстернею врятованих ресурсів». У планах, кажуть, створення екологічної громадської організації. У рамках проєкту проводять освітні лекції у школах та інших навчальних закладах. Планують залучити до екологічної ініціативи більше волинян.