Гощанська територіальна громада хоче відновити каплицю-костел біля села Симонів. Місцеві жителі вже звернулися за допомогою до культурно-просвітницького центру імені Томаша Сосновського. Роботи розпочали з прибирання каплиці-костелу та організували толоку.
Про це повідомляє Суспільне.
Точний час побудови каплиці-костелу біля села Симонів Гощанської тергромади на Рівненщині – невідомий. Одні припущення базуються на спогадах старожилів, за якими каплицю збудували у 30-х роках минулого століття і вона була діючою менш як 10 років. За іншою версією, її появу пов’язують із родиною Сосновських, які раніше були власниками цих земель. У радянські часи каплицю занедбали, але півметрові стіни вціліли.

9-го грудня з 10-ї ранку біля каплиці-костелу на околиці Симонова організували толоку. Територію довкола будівлі та всередині розчищають комунальники Гощанської ОТГ.
“Пам’ятки архітектури, треба дивитися за ними, треба прочищати, щоб людям, дітям лишалося”, – каже один з волонтерів.
“Все ми порозчищаємо, і цю, й ту сторону, все зробимо до толку, позбираємо сміття”, – сказав двірник комунального підприємства Гощанської ОТГ Юрій Радчук.


На толоку до каплиці-костелу приїхав і голова Рівненського культурно-просвітницького центру імені Томаша Сосновського Ярослав Ковальчук.
“Бо ми знаємо історично, що власниками Симонова були Сосновські. Не так багато залишилося історичних споруд на території Волині, які асоціюються із Сосновськими. Бачите, яка гарна місцева, і тут, скоріше всього, був маєток, це уже з розповідей місцевих жителів. Але історично і архівно ми поки не маємо таких документів, що це була за споруда”, – розповідає Ярослав Ковальчук.

У тридцятих роках минулого століття орендарем цих земель був пан Задемський. І він, імовірно, збудував тоді цю каплицю-костел. На служби сюди приїздили католики із сусідніх сіл.
А з приходом радянської влади у 1939-му році каплиця-костел вже була недіюча, – припускає волонтер Петро Коробчук з Гощі. Свою розповідь він теж базує не на історичних фактах, а спогадах старожилів.

“А тут, я думаю, проводили обряди, коли народилося дитя, хрестилося. А тут уже були ксьондзи. Посередині, сподіваємося, що то був підземний хід. А це вже було добудовано”, – додає волонтер.

Цю добудову зробили вже за радянських часів і місцевий колгосп використовував її для сушіння й зберігання хмелю. У 80-х роках минулого століття розібрали покрівлю каплиці-костелу, а півметрові стіни культової споруди стоять і донині.
У планах Ярослава Ковальчука – відшукати історичні факти про цю каплицю і залучити кошти на її реставрацію.
