Незряча волонтерка з Луцька Валентина Мазурик з 2014 року в’яже рукавички та передає через капеланів військовим на фронті.

Про це йдеться у сюжеті Андрія Гнатюка, – передає Район.in.ua.

Валентина Мазурик нещодавно зв’язала і передала ще 250 пар рукавичок, а загалом вона створила понад 2 тисячі пар за 6 років. Жінка не бачить, а два роки тому не чула. Клубки ниток їй розкладаються за кольорами зрячі люди, а далі вона на дотик знає, де що лежить.

«У 2014 році почала вчитися в’язати, а вже у 2015 – віддала першу партію рукавиць. Працюю по 14-15 годин, практично весь час, скільки можна – стільки я й в’яжу», – розповіла Валентина Мазурик.

Волонтерка компонує кольори так, щоб військові могли надягати рукавички навіть у безсніжну зиму й залежно від місця дислокації. У рукавичках можна вільно рухати пальцями, а коли треба – сховати й зігріти їх.

«Я хочу, щоб війна скоріше закінчилась. Якщо кожен буде для цього робити хоч щось, то вона може і закінчиться трішки скоріше», – сподівається Валентина Мазурик.

Цю партію рукавиць направлять в 204-ту бригаду тактичної авіації імені Олександра Покришкіна. Частину рукавичок через капелана волонтерка передала ще й Луцькому прикордонному загону.