«Вам, напевно, здалося», – посміхається хлопець і показує, що ніяких карт у його рукаві немає. І справді, порожньо.

Завжди у костюмі з краваткою та невеличким червоним кейсом, він здатен здивувати найуважнішого глядача. У його руках постійно щось з’являється і в ту ж мить розчиняється прямо на ваших очах. Навіть і моргнути не встигаєш.

Диво, скажете ви? Про дитячу мрію, що стала реальністю, непередбачувані ситуації та втілення магії у реальному житті кореспондентці «СВОЇ» розповів фокусник Максим Павловський.

В який момент ти зрозумів, що хочеш стати фокусником?

Мені було 5 років, коли я з батьками пішов у цирк. Там виступав фокусник.  Номер із літаючим столиком наштовхнув мене на думку, що хочу так само дивувати людей. Я став практикувати: спочатку починав із доволі простих фокусів, але арсенал трюків зростав щодня. Згодом, із втілення дитячої мрії це переросло у невід’ємну частину мого життя.  А фокус із літаючим столиком й досі є одним із «коронних» номерів у моїй програмі.

В тебе фокуси, які придумав сам?

Кожен фокусник хоче придумати власний фокус. І вершиною майстерності для нього є здивувати іншого фокусника. В мене є декілька фокусів, які я придумав, або вдосконалив.

Наприклад, трюк із монетою. Коли з карти, на якій намальований металевий американський долар, глядачу у руку падає справжня монетка. Найбільше обожнюю в цьому фокусі – вираз обличчя людини в цей момент (посміхається – ред.).

Також це номер із паралоновими спонжами. Його я показував у виставі «Дев’ятий урок», в якій свого часу грав. Я придумав власну концепцію цього трюку, додавши ефект, коли спонж перетворюється на паралонове сердечко. Найчастіше у захваті саме дівчата. Родзинкою цього фокуса є те, що магія відбувається у руках глядача, а це набагато крутіше, ніж коли у фокусника.

3 правила хорошого фокуса

  1. Вивчити фокус на 100 %. Не можна демонструвати номер, якщо ще хоч у чомусь він у тебе не досконало виходить.
  2. Взаємодія із глядачем. Він повинен бути учасником дійства, навіть, якщо напряму не задіяний у номері.
  3. Трюк повинен бути цікавим і фокуснику також. При виборі фокусів для вивчення важливим критерієм є те, наскільки фокус сподобався саме фокуснику. Адже свою роботу потрібно любити.

Чи були у твоїй роботі непередбачувані ситуації і як ти з них виходив?

Непередбачувані ситуації трапляються завжди. Найцікавіше, коли фокус йшов не по плану, але від цього був ще сильніший ефект.

Одного разу я зі своїм другом – фокусником Василем Сав’юком виступали перед дітьми. Він був у лівому кінці залу, а я – у правому. У моїй лівій руці кока-кола мала перетворитися на квіти. І от я перетворюю, діти починають аплодувати, у цей момент дивлюся на ліву руку, а в ній нічого нема. Як виявилося, я зробив занадто широкий жест і квіти полетіли прямо у руки до Васі. Тоді ми вчасно відреагували, наче так і мало бути, і обоє вклонилися.

А бували і неприємні нюанси. Декілька разів, наприклад, під час демонстрації підводив реквізит. Але добре, що глядачі ставилися до цього із розумінням, і що такі випадки можна порахувати на пальцях. Тоді я завжди жартами переходив до наступного номеру в програмі.

Ким би ти хотів стати якщо не фокусником?

Окрім фокусів я планую реалізувати себе як режисер театру. З 10 років ходив до театральної студії «Від Ліхтаря». Там грав у багатьох виставах і вирішив, що потрібно почати творити щось власне. Тому незабаром відбудеться прем’єра моєї авторської вистави.

Також пишу вірші. Нині готую свою першу збірку, і сподіваюся, що скоро вона побачить світ та знайде свого читача.

Якими є плюси та мінуси роботи фокусником?
Фокусник – це професія, де результат напряму залежить від того, скільки ти в цю роботу вкладаєш. Цим вона мені і подобається – щоразу добиватися нової висоти. Також круто те, що ти сам складаєш свій графік. Мені це дає можливість встигати все і всюди. Ще вагомою перевагою професії є те, що завдяки відрядженням можна побачити світ. Так я вже побував у багатьох обласних центрах: виступав у Львові, Хмельницькому, Луцьку та Рівному. Ну і погодьтеся, приємно дарувати людям віру в те, що магія існує.

Серед мінусів – не завжди стабільний дохід. В один місяць виступів може бути дуже багато, а в наступний не бути взагалі. Також одного разу мій друг сказав: «Мінімум 3 тижні тренувати фокус і за 2 хвилини нам його показати. Як в тебе вистачає терпіння?». Це клопітка робота, яка вимагає багато сил.

Як фокуси допомагають у повсякденному житті?

Завдяки фокусам мені легше знайти спільну мову з людьми. З дитинства я трохи боявся заговорити першим, а фокуси допомогли пересилити це. Також завдяки фокусам маю хороше місце у кожній компанії, адже вони подобаються всім.

Закінчи думку:
Для фокусника найважливіше це…
здивована публіка і добре виконаний номер. Тоді глядачі задоволені, а фокусник отримує позитивну віддачу від них.
Ранок фокусника починається з… зарядки, кави, і опановування нових фокусів або відточення вже опанованих.
Якщо глядач намагається розгадати фокус, я… показую 1-2 фокуси, яких він 100 % не знає, і після цього, зазвичай, глядач заспокоюється.
Я б не став фокусником без… бажання подарувати таке ж здивування, яке пережив у дитинстві і без терпіння у вивченні фокусів, яке рятувало, коли мені хотілося все покинути.

Що побажаєш СВОЇМ читачам?

Щиро любіть свою роботу і вірте у дива.

 

Ольга ДОБРЕЛЯ