«І карантин, і коронавірус, і усі кризи – все минеться…а музика – вічна!», «Браво маестро! Браво маленькі музиканти!». Такі слова нещодавно заступниця Рівненського міського голови Галина Кульчинська, адресувала Володимиру Матлаху та його двом дітям, учням музичної школи №2, які вразили виконанням домашньої роботи в умовах карантину. Відео вмить розлетілось мережею та стало прикладом для наслідувань. А ми ж ексклюзивно для СВОЇХ, вирішили дізнатися більше про автора ідеї та його талановитих вихованців.

Він – учасник відомого симфонічного рок-оркестру «BREVIS», який давно завоював любов тисячі слухачів не лише нашої держави. Унікальне аранжування  хітів легендарних рок-гуртів відразу відкладаються в свідомості глядачів. Та найбільше вражає неймовірна гра на саксофоні, переконують прихильники, саме це і забезпечує в колективі Володимир Матлах.

Сьогодні, під час карантинних буднів він продовжує працювати над новими музичними ідеями, до того ж, у цей процес залучив  і свою родину. Чи задоволений результатом такого експерименту розповів сам маестро.

Ми цьому звичайно дуже раді! Можна сказати в розважальній формі для себе зробили такий експеримент і усе це записали. Чи задоволені? Звісно не все йшло так, як хотілося. Тим більше, що це був такий перший експеримент і дітям це було цікаво та з іншого боку це було дуже складно зробити, адже ми не разом це грали, а по черзі. Тому  в цьому моменті були труднощі. Діти різні і різні класи і то важко, різний рівень.

Вашу родину сміливо можна назвати музичною, адже майже всі пов’язані з цим. Тому виникає питання,  це особистий вибір кожного чи все ж не обійшлось без втручання?

Не обійшлось. Наприклад, син ходив довгий час в «Дружбу» 2 чи 3 роки, а потім просто стало мало часу для неї. Потрібно було обирати щось одне, у мене в житті теж так було до речі, тому я спокійно на це все дивлюсь. Отож, тоді  ми просто вибрали музику і стали їй приділяти увагу ну і плюс школа. А донька малювала в художній школі ну і теж пізніше зупинилась на флейті. Мені простіше, адже я маю інструменти, які дав дітям і я контролюю їхні заняття вдома по можливості. Стараюсь аби вони розвивались правильно, тому що у мої дні, коли поруч музикантів не було і мені самому приходилось долати усі труднощі. А  їм  я хочу максимально спростити, щоб це все було  продуктивно.

Зараз під час карантину потрібно заохочувати дітей до репетицій, занять? Можливо вони хочуть більше відпочивати або ж займатися чимось іншим?

Діти є діти. Вони не розуміють на всі 100 відсотків, ну ми теж не знаємо, як складеться їхнє майбутнє, але заохочувати треба однозначно. Інколи потрібно змушувати займатися, інколи шукати інші шляхи. Або, як цей пост Галини Григорівни, він просто їм підірвав дах, вони були дуже щасливі, що їх побачило стільки людей. Тому що ми це зробили вдома. Я не старався розповсюджувати це від свого імені, ну можливо це скромність. Адже роботи багато ще попереду і вихвалятися мені не хотілося сильно. Тому ми робили це в першу чергу для себе. Адже я музикант, я розумію, як це робити, а дітям така реакція користувачів соціальної мережі, як стимул. Ну для будь-якого артиста визнання якесь, розуміння саме того, що їх бачать люди, оцінюють,  тощо –  це для них головне усвідомлення того, що вони не просто так займаються, грають гами.

А з чого розпочалась Ваша музична діяльність?

Це ще було, коли я був юний і молодий, мені хотілося дуже займатися музикою. Так вийшло, що пішов займатися саксофоном, потім наше Рівненське музичне училище. Затім Харківська консерваторія.

За яких обставин відбувся Ваш прихід до рок-оркестру «BREVIS»

Я довгий час жив в Харкові з родиною, тому що я там вчився, почав жити. І згодом сталося так, що у 2008 році ми з родиною повернулися до Рівного. А керівник рок-оркестру «BREVIS» Геннадій Фіськов є  моїм другом ще з училища. Він запропонував і вже близько 10 років я там співаю. Цей гурт нині став брендом нашого міста. Ми завжди працюємо, граємо для людей на різних локаціях. Ну і звісно ми подорожуємо Україною. Нещодавно то була Західна Україна, були гастролі в Польщі.

Як змінили карантинні заходи діяльність гурту?

Обмежило ще й як. Тому що були заплановані безліч концертів, це все ясно, що відмінилось, плюс відмінились репетиції. Ну як в більшості людей усе зупинилось.

А як щодо нових ідей? Можливо онлайн-репетиції, нові проекти?

Ні, от цього ми не робили. Тобто на перспективу якісь концерти перенеслись на майбутнє, фестиваль мав бути в Луцьку теж перенесли на невизначений термін.

Планували нові авторські проекти?

Задум і проект мій вже є. Це так ми їздимо по дні народженнях. Я давно хотів в інтернеті записати дистанційно , ну поки що ця робота не оприлюднена вона ще ведеться, процес іде. У мене ця ідея з’явилася насправді до карантину. Я побачив, як це роблять за кордоном музиканти з якими я там спілкуюсь, переписуюсь. І тільки, як  почався карантин я це почав робити. І не все виходило так як хотілося. Згодом  вже з’явилося в інтернеті  відеоролики  кавери на пісні Джамали та інших музикантів наших українських . Тобто я зрозумів, що ми на правильному шляху, просто на все не вистачало часу і засобів. І всьому цьому прийшлось вчитись. (ред.сміється) Ми всьому вчимось, вдосконалюємось, у процесі того, як виникають якісь питання. Однозначно після карантину цей проект буде рухатись вперед. У мене є свої задуми і все це ми вдома з дітьми робимо. На жаль, це процес не такий швидкий. Плюс діти, їх треба всього навчити, а це набагато повільніше ніж хочеш.

Які сімейні цінності Ви наслідуєте  в своїй родині?

Насамперед повага. Повага один до одного, теж саме до дітей з боку батьків. Дружба – адже хочеться бути дітям не просто батьком, а інколи другом. Любов. Я думаю, як і в кожній нормальній родині.

Продовжіть думку:

Надаю перевагу (… ) кухні.. – …східній. Я люблю китайську і японську.

Я розпочинаю свій ранок… – … Люблю виспатись насправді. Тому що робота в мене інколи і по вечорам впринципі  і вночі. Певно з кави розпочинаю.

Найбльше до вподоби (…жанр…) музика… – …Якщо брати по чесному я люблю джас. Хоча  люблю і популярну музику і рок. До того останній жанр люблю співати. Я слухаю безліч різноманітної музики, адже це потрібно для професії насамперед, щоб завжди залишатися в тренді.

Ідеальні вихідні це… –  … Для мене це повністю розслабитись , відключитись від роботи, поїхати на якісь природу, я люблю рибалити. Тобто, я люблю повністю ізолюватись від зовнішнього світу: без радіо, телефону, плеєру, тощо. Ось це для мене ідеально.

Що б хотіли побажати нашим читачам ? – у першу чергу хочеться усім побажати міцного здоров’я та терпіння. Адже часи важкі, я думаю зараз для багатьох, маю на увазі цей карантин і дружити та любити один одного. Позитиву.