Напередодні головного жіночого дня – 8 Березня, уся країна, затамувавши подих біля своїх екранів, чекала на прем’єру відомого реаліті-шоу «Холостяк». Як відомо, учасницею ювілейного сезону стала талановита співачка з Рівненщини Аліна Ляшук.

Вперше український глядач дізнався про дівчину з «Х-фактору». Пісня Джастіна Бібера – «Boyfriend», яку виконала Аліна, зібрала понад 15 мільйонів переглядів на YouTube та увійшла в трійку найпопулярніших виспупів за усі 10 сезонів. Перевершити власний успіх, дівчина знову ж таки вже наступного 2017 року наважилась на участь, де знову підкорила суддів проекту. Затім, була спроба потрапити на Євробачення.

Ми ж вирішили дізнатися більше про успішну землячку, а також спробували з’ясувати її мету на проекті «Холостяк». Про усе це і не тільки, дізнайтеся з нашого матеріалу.

Коли вперше відчули схильність до вокалу? Хто був Вашим наставником?

– Я сама з Корця, де є жіночий монастир. Мама завжди мене брала з собою на службу і я разом з хором щось там підспівувала, так було з дитинства. Тому музика зі мною взагалі по життю. Наставник скоріш за все мама з бабусею. Ходила в музичну школу, спочатку викладачі сказали, що ще дуже маленька, тому записали мене на уроки з фортепіано. А вже в третьому класі пішла повторно і мене взяли на вокал.

Чи виникала ідея  здобути професійну музичну освіту?

– Ні, вистачить (сміється – ред.). Навчатись ніколи не пізно, не треба зупинятись на досягнутому, але, я вважаю, що в кожної людини має бути якась віддушина, хобі,- у моєму випадку,- це вокал.

У 2016 році інтернет-ресурс взірвав Ваш виступ з проекту «Х-Фактор». Що спонукало наважитись і які Ваші враження?

– Ніхто нічого не пропонує, усе треба робити самому, до чогось прагнути, йти. Взагалі я люблю сцену, емоції і кайфую більше від самого процесу. Тому пішла туди, було дуже приємно, що так все вийшло. Там працюють справжні професіонали і звичайно було цікаво почути думку, настанови. Мені сподобалось, було дуже класно.

Як відомо, на цьому Ви не зупинились. І вже у 2017 – Україна знову могла вболівати за Вас. Тоді ви підкорили не лише публіку, але й трьох членів журі. Чи очікували на такий результат?

– Ну не знаю. Я туди пішла, тому що під час першого виступу відчула такий кайф, що не передати словами. Просто це треба кожному пройти. Тому сказати чи я очікувала на такий результат… просто чекала на свій виступ, емоції, ейфорію, яка була. Звичайно було приємно зірвати такий шквал захвату мільйонів глядачів від свого виступу – це приємно.

А як надалі відбувався увесь процес? Що було насправді після телевізійного виступу?

– Спочатку був перший тур – акапело. Затім, цей другий, що транслювався по телебаченню. Далі, якщо проходиш,на тебе чекає тренувальний табір і вже тоді на цьому етапі ви займаєтесь, отримуєте завдання. Усе це знімається в такому режимі нон-стоп. Лише після тих трьох-чотирьох днів говорять чи пройшов ти до прямих ефірів.

Особисто для Вас, який етап видався найскладнішим?

– Складно тільки морально та фізично. Адже ти не спиш, отримуєш завдання. Приміром зранку дали, ввечері маєш вже демонструвати результат. Нікого не цікавить: спав ти – не спав. Впринципі, це має розуміти кожен, хто туди прагне потрапити. Це дуже складно, де сядеш, там вже спиш. Це така хороша школа життя, але це того варте.

Окрім різноманітних конкурсів та фестивалів, Ви наважились спробувати себе навіть у «Євробаченні».  Розкажіть, як це було?

– Завжди прислухаюся порад, але усі рішення я приймаю самостійно. Я переконана, що усе стається вчасно, тому, мабуть, Євробачення у мене ще попереду. Тоді я просто подала онлайн-заявку, я не була на самому відборі. Це була пісня, як на мене, така легка, у чомусь навіть характеризує мене. Я знаю багато проблем в світі, але якщо робити на цьому величезний акцент, то вся ця легкість втрачається. На той момент вона мені дуже подобалась, імпонувала мій стан.

А взагалі які музичні композиції найбільш імпонують? Про що любите співати і якою мовою?

– Мені подобається все, уся музика. Я взагалі меломан. Коли навчалася в музичній, то любила автентичні, українські пісні. Але далі в мене смак почав формуватися інший, і зараз мені подобається співати англійською. Я співаю, розумію про що. Але приміром мій тато англійської не розуміє, каже, що ті, хто не розуміють мови, сприймати мене не будуть. Але я переконана, що треба робити лише те, що близьке тобі. Тому поки що так.

Як відомо Ви з невеликого міста Корець Рівненської області. Чи важко було підкорювати столицю, звідки черпали сили?

– Народилась в Корці, закінчила сільську школу, тепер даю Вам інтерв’ю (сміється – ред.). Усе в цьому житті реально. Ну крок за кроком, у мене за плечима великий досвід, багато зусиль. А сили мені дає моя підтримка. Адже це найважливіше, що може бути. Підтримка, любов рідних, близьких людей. Хоча іноді і їх критика.

А як сприймаєте критику і поразки?

– Знаєте, як говорив Черчілль: «Успіх – це вміння рухатися від невдачі до невдачі, не втрачаючи ентузіазму». Нічого поганого в поразках нема, навпаки гартує дух, силу волі. Звичайно іноді думаєш: навіщо воно тобі усе було. Але все, що не стається, усе потрібно.

Мабуть, зараз одне із  найпопулярніших  питань, які Вам доведеться чути в свою адресу, це стосовно проекту «Холостяк». Сайт «Свої» теж не звик відставати, тому наступне питання саме про це. Ви пішли на проект за коханням, чи черговим трофеєм?

Дуже цікаве питання. Я нікуди за трофеями не ходжу. У мене вже досить багато сертифікатів, нагород – усе воно є, я можу пишатися. А от кохання – можна зустріти будь-де. До цього проекту, це у мене ще не сталося, то чому б не тут. Ну, я вважаю, що не варто настільки скептично ставитись до цього. Тому поки так.

Як відреагували рідні, дізнавшись, що Ви одна із учасниць шоу «Холостяк»?

– Взагалі я говорила, що на таке ніколи в житті не піду. Тому що я дивилась з шостого сезону це шоу і завжди усі розходилися, якось так були не разом. Так сталося, що коли я переглядала останній пост-шоу попереднього сезону, оголосили, що пара разом, у них все чудово. Це мене надихнуло. Був кінець травня, під відео було посилання «Кастинг 1-2 червня». А я працювала першого і взяла квитки на друге. Це, звичайно, був шок для моїх. Я вважаю, що завжди має бути справжній приклад, щоб ти у щось повірив. Можливо, якби тоді я не побачила, що пара разом і має такі світлі почуття, було б по-іншому.

Якщо говорити про особисте, то до якого типу чоловіків  Вас притягує?

– Мене притягує до людей, які в будь-яких ситуаціях є самостійними, щирими, не лицемірними і справжніми. Це саме головне.

Які головні пріоритети наслідуєте по життю, що для Вас найголовніше?

– Завжди і всюди бути собою. Я з такими думками заходила в цей проект. Ні про що не жалкувати, усе робити вчасно – це найголовніше для мене.

Продовжіть думку:

Моя професійна мрія… наразі я на паузі, а раніше хотіла стати президентом.

Зажди розпочинаю свій ранок… із стакану води.

З гордістю згадую… про всі свої досягнення, які маю зараз на свій вік.

Порадила б прочитати… книгу Пауло Коельйо «Победитель остается один»

Що б хотіли побажати нашим читачам на завершення?

– «Не судіть, да не будете судимі» (сміється – ред.).Щоб усі були здоровими та класними.