FASHION TIME, Перлинка та Перлина Рівного, Театр Моди, передматчеві церемонії відродженого Вереса, День традиційного костюма, урочиста академія до ювілею «Театру – 80» та ще безліч знакових заходів і проектів вдалось реалізувати творчій і наполегливий рівнянці Оксані Ігас. Зараз і весь час навколо неї команда таких же натхненних, реалізованих, професійних дівчат, які разом утворюють колектив компанії ARTMODELS.

Ім’я Оксана Ігас впізнаване не лише на теренах Рівненщини. Про амбітну режисерку говорять в багатьох куточках України. А її територію краси, гармонії і добра ARTMODELS називають потужним професійним осередком творчості, де виховують успішну особистість. Приміром керівниця медіа проекту «Свої» Іванна Пристайович, співзасновниця мережі SISTERS Оксана Бішко, власниця салону краси «K.T. MakeUp & Beauty Lounge» Каріна Терновик та ще багато інших видатних пані сьогодні у числі випускниць.

В ексклюзивному інтерв’ю для сайту добрих новин «Свої» талановита Оксана Ігас розповіла про фестивалі, розвиток дітей, а також ХХІ сезон Першої у Рівному модної події «FASHION TIME». Усі деталі читайте тут.

Розкажіть, будь ласка, як виникла ідея створити компанію ARTMODELS?

« …ми стартували з проекту «Перлина Рівного…»

Її не можна було не створити, так склались обставини у житті. Все почалося з конкурсу краси «Перлина Рівного», який на той момент дуже гарно запозиціонував себе у місті. Його усі дуже чекали. Проект був насичений великою кількістю майстер-класів, репетицій, фотосесій, різноманітних соціально-благодійних активностей, які тривали не один і не два тижні, а три-чотири місяці. Відповідно, до нас на кастинги приходило чимало дівчат, кращі з яких ставали офіційними учасницями. І приходили, як вони ж самі, жартуючи, говорили, звичайними простими дівчатами, а по завершенню конкурсу –  ставали справжніми перлинами. Ми пишаємося ними і досі продовжуємо спілкуватися.

Якщо сьогодні конкурс краси не настільки популярне явище, то тоді, коли стартувала наша компанія і кілька років до – конкурс краси був тим місцем, де дівчина могла отримати гарний досвід, вдосконалитися і себе показати. Зараз є багато інформації у інтернеті, соціальні мережі, можна мало не кожну секунду постити щось про себе, а тоді, це був чи не єдиний майданчик для того, щоб про себе заявити. До нас на проект приходили найкращі рівнянки, яким ми намагалися приділити максимум часу, уваги та любові. Вигадували все, що лише можна, аби дівчатам було цікаво й корисно. Дехто вперше ставав на підбори і вчився носити сукні. Але найкращим, на мою думку, соціометричним показником є те, що учасниці за час підготовки ставали подругами. У нас є такі сезони Перлини після яких вони почали дружити сім’ями, хоча живуть сьогодні не тільки в Україні, а й за кордоном.

Пригадую нашу першу рекламну афішу, де були чотири найбільш затребувані і найбільш улюблені наші моделі, так би мовити випускниці Перлини Рівного, яких ми запросили сфотографуватися. Це була креативна зйомка, яку втілив для нас відомий фотохудожник Олександр Майструк. Ми взяли сувій тканини рожевого кольору і зробили з нього кожній дівчині сукню, яка переходила від однієї до іншої без жодного розрізу. «У хвилях рожевого атласу» – називалася ця фотосесія. Вся рекламна кампанія була побудована на тому, що проект «Перлина Рівного» презентує Школу моделей ARTmodels, яка має дати можливість більшій кількості спочатку дівчат, потім і хлопців, затім підлітків і дітей пізнати свої внутрішні і зовнішні грані та навчитися  гармонійно їх презентувати.

«… кожен день давав нам нові можливості…»

З самого початку заснування Школи наше завдання і ціль була пов’язана із тим, аби гармонійно розвивати особистість. Ми заручилися підтримкою одного із найрейтинговіших модельних агентств в Україні. Екс-директорка коледжу моделей «L-MODELS» Галина Лазаренко, яка нині моя близька подруга, тоді, більше 10 років тому, поділилася з нами програмою навчання коледжу. Ми, уже маючи свій досвід, адаптували її, і так в нас почали роботу перші дві групи, які ми випустили через чотири місяці. Перший рік був дуже насичений. Ми стартували як Школа моделей, нині ж продовжуємо роботу як Компанія, яка має кілька напрямків, основою якої все ж таки залишається Школа, у якій досі є та перша чотиримісячна програма навчання. Більше ніж 10 років ми рухалися вперед і кожен день давав нам нові можливості. Кожен день ми придумували щось нове, тримали руку на пульсі, продовжували рухатися навіть коли боялися, коли було дуже не просто і коли було зовсім незрозуміло як бути далі.

«…на першу річницю ми випустили журнал…»

У перший рік нашої роботи ми не тільки стабілізували Школу і зрозуміли, що вона має сенс та користується популярністю – ми виростили свій основний склад моделей і тоді, коли нам виповнилось рік, ми вже мали право називати себе не тільки Школою, а ще агентством моделей, адже мали вже своїх випускників, з якими взаємодіяли. На першу річницю ми випустили журнал. Він усім так сподобався, що перше питання після того, як його взяли в руки, звучало так: коли буде наступний випуск. І тільки тоді ми зрозуміли, що зробили не просто буклет про свою річну роботу, а створили журнал, який, виходить, народився на нашу першу річницю.

Обкладинка першого випуску журналу ARTMODELS

«…Я інколи не можу збагнути, як ми з цим всім справляємося»

В той же перший рік ми взяли участь у багатьох проектах, де наші вихованці отримали велику кількість перших місць та гран-прі. Тут же ми заявили про Рівне і нашу Компанію як територію, яка виховує справжніх переможців: цілісних, самодостатніх, крутих хлопців та дівчат, які перемагають на Всеукраїнських та Міжнародних проектах. У той же перший рік, ми почали FASHION TIME. Тобто, Перша у Рівному модна подія теж відбулася у перший рік нашої роботи. А потім просто одне, друге, третє, п’яте і якось таки не зчулися, як напрацювали стільки всього. Ми коли обертаємося назад, є у нас такий документ, де записуємо усі заходи, активності, які ми створювали або ж брали у них участь. Їх там дуже багато. Я інколи сама не можу збагнути, як ми з цим всім справляємося.

Про співпрацю з гуртом «АНТИТІЛА»

Довідково: 25 травня 2019 року вихованці Театру моди ARTMODELS  виступили у Львові з українським гуртом «Антитіла»

А життя дарує шанси, якими ти, в хорошому сенсі слова, користуєшся – ти їх приймаєш. І прикладом цього є наша минулорічна співпраця з гуртом «Антитіла», яка спочатку була на «Арені-Львів», а потім в Палаці Спорту в Києві. Цього року вона продовжиться в нашому рідному місті Рівному. Зараз ми готуємось до виступу, який відбудеться 5 червня. Він буде ще більший по об’єму і залученню кількості дітей, адже це тут, у нас на місці.

«…Виписувала з олівцем слова, які мене торкали»

Влітку 2018 року я почула пісню «Лови момент», яка мені дуже сподобалася. Цікаво, що потрапила вона мені на очі з реклами у Фейсбук. Це була пісня дня, потім тижня. Хоча «Антитіла» я слухала та любила до того, багато пісень мені імпонували, я ходила на «живі» концерти, саме ця пісня якось стала кульмінацією. Тоді в один вечір я вирішила переслухати наново всі пісні гурту. Виписувала з олівцем слова, які мене торкали. І напрацювала номер мікс, у який запланувала взяти фрагменти із десяти композицій. Разом із Олегом Вірагом на студії звукозапису ми все це з’єднували, робили переходи, думали, де що краще, щоб не перебільшити, тому в нас, врешті, й склався цілісний номер з шести пісень за мотивами творчості гурту «Антитіла», який ми презентували під час Фіналу Родинного фестивалю «Перлинка та Перлина Рівного». Номер отримав назву «Лови момент», родзинкою стала – жестова мова. Він настільки полюбився всім, діти вжилися у ці рухи і слова, відчувалося, що все зроблено з енергією, любов’ю та натхненням. Як тільки я побачила, що «Антитіла» їдуть у Всеукраїнський тур, свій перший стадіонний тур, і що перше місто Львів – у душі щось тьохнуло і я вирішила написати директору колективу. Сергій сказав, що ідея усім подобається і ми домовилися обговорити деталі ближче до концерту. Відповідно, як тільки настав цей час, нас з’єднали із режисеркою туру «HELLO» Анною Обоянською, їй теж ідея сподобалася, і ми почали підготовку. Це було приблизно так: от сьогодні ми спілкуємося, Анна ставить режисерське завдання, ми підтверджуємо участь у концерті на «Арені Львів», спілкуємось з батьками, визначаємо кількість дітей, починаємо шити костюми, викликаємо тренера жестової мови, щоб вивчити всю пісню «Лови момент», а через два дні мені режисерка пише: «Оксано, а як Ви дивитеся на те, щоб взяти участь у Всеукраїнському благодійному фестивалі і виступити в Національній опері з тим номером, який у вас є зараз?». А це треба через три дні. Ну добре, що ера технологій і швидка комунікація. Я в бесіду нашу батьківську пишу, що «є пропозиція поїхати в Київ виступити в Національній опері, ви як?» – однозначно всі підтримали цю ідею. Сьогодні ми ще нікуди не збиралися, а вже за два дні виступали на одній із трьох головних сцен України. До речі, цього року нашому Театру Моди два роки. За цей час ми дуже багато зробили хороших, крутих речей.

«…концерт був … в прямій трансляції телеканалу М1…»

Пригадую, як нас покликали в Палац Спорту. Ми у цей час в самому розпалі підготовки до ХХ ювілейного FASHION TIME. Аж тут у месенджері повідомлення від Анни: «Оксаночко, у нас два концерти у Палаці Спорту. 16 і 17, ми Вас чекаємо 17 листопада, коли буде запис телеверсії.» І тільки я сказала до дітей: «Антитіла» нас кличуть. Чесно хвилювалась, і не знала, яку відповідь дадуть мої діти та батьки. Участь в номері бере 50 дітей. І це треба їхати не одним автобусом відповідно. Бо батьки, команда, яка готує, візажисти, перукарі. Буквально за годину усі відписались, що так, їдемо. Потім нас чекав ще один сюрприз: концерт мав бути у прямій трансляції телеканалу М1.

За роки праці ви створили безліч успішних проектів. Один із таких FASHION TIME. Тому давайте поговоримо про нові сюрпризи та цікавинки, які Ви готуєте для гостей під час ХХІ сезону. Чим здивуєте цього року?

«…ми будемо по-іншому презентувати локацію, яку рівняни дуже добре знають…»

Ми дуже чекаємо появи у Рівному великої площадки, яка зможе підійти під усі наші творчі завдання, які ми ставимо перед собою, які ставить перед нами взагалі проект. І той комплекс, який будується на Макарова, дуже вселяє надію, що саме ця локація стане такою нашою-нашою. Але відсутність такого майданчика провокує нас із сезону в сезон, шукати якісь нові неординарні творчі рішення. І залежно від того, який це сезон весна-літо чи осінь-зима, де формат відрізняється. Обидва сезони – це завжди, окрім класичного, модного вечора із шоу-елементами, під час якого не тільки можна познайомитися із модними тенденціями і щось захотіти придбати, а це така класна тусовка, де можна гарно провести час. Тобто наш головний модний вечір, він присутній і в сезоні весна-літо, і осінь-зима. Але в сезоні весна-літо у нас завжди є кілька додаткових проектів і він відбувається не один день. І от ХХІ сезон весна-літо у нас буде три дні. Першого дня ми будемо по-іншому презентувати локацію, яку рівняни дуже добре знають і люблять – це майстерня міста. Відкритий такий креативний простір, де ми проведемо брифінг з приводу особливостей ХХІ сезону. Потім у нас відбудеться модна платформа – спікер-зона, де молоді таланти і вже знанні фахівці будуть обмінюватися досвідом. Там же ми проведемо конкурс молодих дизайнерів 1Look. Координатор проекту Марія Паливода приділяє велику увагу зустрічам зі студентами, адже участь у конкурсі для них безкоштовна завдяки постійній підтримці Управління у справах молоді та спорту Рівненської ОДА. Зараз триває робота, як над самим конкурсом, так і над складом журі, які до нас приїдуть. Конкурс молодих дизайнерів – це завжди можливість для людини, яка тільки починає працювати в цій сфері, заявити про себе і отримати якісний хороший фідбек від фахівців. Тут же буде працювати шоурум, вхід на дану подію вільний, але краще, звісно, попередньо зареєструватися.

Обличчя рекламної кампанії ХХІ сезону FASHION TIME

«…Це місце, у якому ми творимо з любов’ю…»

Два наступних дні будуть відбуватися у локації з якою ми вже знайомі. Ми там проводили другий сезон FASHION TIME, але зараз вона заграє іншими фарбами, адже тоді, у нас був досвід лише одного сезону, натомість зараз вже ХХІ. А це вже зовсім інший рівень навіть нас, як організаторів. Це буде один із автосалонів компанії «Автоград», де ми традиційно стилізуємо усе у фешн-форматі. Дуже приємно, що це відбувається спільними зусиллями наших постійних технічних партнерів – компанії VIOLA та нового генерального партнера – SPACE4 від групи компаній РЕНОМЕ. Зараз ще тривають робочі моменти, пов’язані з набором учасників, реєстрацією резидентів, які будуть показувати свої колекції, із запрошенням партнерів. Період такий доволі творчий, активний. Ми його дуже любимо, адже як, самі говоримо: «пазли починають складатися в єдине ціле». І коли ти, наприклад, думав про одне і воно було таке дуже відірване від контексту, а потім з’явилося друге, третє, розумієш, чому було перше. І коли воно вже усе складається, відчуваєш  таке задоволення, просто неймовірне. І безперечно ми дуже щасливі, що маємо можливість займатися тією справою, яка нам подобається. Відповідно, закономірно, що проект набирає обертів і розвивається і ми не сприймаємо це, як класичну роботу. Це місце, у якому ми творимо з любов’ю для того аби дати можливість іншим показати свою творчість.

 

Два роки тому Ви вперше взяли участь у Всеукраїнському проекті «Успішна пані України 2018». Що підштовхнуло наважитись на участь і як воно бути в ролі конкурсантки?

Дякую за це питання, адже, як не крути, для мене це такі гарні спогади. Коли я навчалася в університеті, мені доволі часто пропонували взяти участь у конкурсах краси. Але якось так склалось історично, що я була дотична до організації одного конкурсу, збагнула в чому родзинки і вважала, що буде не чесно, коли ми будемо не на рівних правах з іншими. Коли ти вже його один раз організувала, то мабуть буде правильно йти продовжувати себе в цій ролі. Конкурсами я зайнялася ще із студентських років і вибрала для себе нішу організатора. Ніколи сама не брала участь, хоча пропозиції продовжували час від часу надходити. Тобто мені було комфортно за кулісами, в організації та режисурі. Ну, а коли надійшла пропозиція до участі в «Успішній пані України», то перше, що мені зімпонувало це те, що конкурс відбуватиметься в Чернівцях і я добре знала організаторів, які це мали робити. Я розуміла, знаючи їх рівень, що це буде хороший проект і мені на той момент стало цікаво, що відчувають конкурсантки. Я можу здогадуватись, що саме, бо ніколи в цій ролі не була. Мені ж невідомо, які вони переживають емоції, як відносяться  до завдань, як реагують на те чи інше. Які вони зрештою отримують відчуття. Був великий інтерес: а що по ту сторону. Щоби стати ще більш ефективною та результативною для своїх учасників.

«…Я не їхала туди отримати головну корону…»

Так складалося, що час проведення конкурсу співпадав з Днем мого народження. Я вирішила, що це буде така хороша пригода нестандартно відзначити власний День народження, будучи конкурсанткою. Я розуміла, що в будь-якому разі це будуть додаткові приємні емоції. Така цікава деталька, доречі, я приїхала до місця, де ми будемо жити, а це доволі класний котедж, який знаходився на вулиці Рівненська. Уявіть мою реакцію, коли ми під’їзджаємо і я така втомлена з дороги дивлюся на брамі написана ця адреса. Я тоді навіть пост у Фейсбук написала, типу: «Сприймати це, як гарний знак?». Я не їхала туди отримати головну корону чи одну із головних. Я туди їхала провести гарно час і відчути ті емоції, які відчувають мої учасники.

 «…Мене вдома ніколи так не вітали…»

У мій День народження у нас була запланована зустріч з мером. На порозі міської ради Чернівців дівчата чекали мого приїзду з квітами, кульками, написом та піснею «Happy Birthday». Мене вдома так ніколи не вітали. Сюрпризи продовжувалися аж до вечора. Звичайно, день був насичений гарними і приємними емоціями. Скажу, що взагалі організатори виправдали довіру учасниць на всі 110 відсотків. Ми гарно жили, смачно харчувалися. Мали прекрасну програму відпочинку і підготовки. Екскурсійні різні маршрути і в самих Чернівцях, і за межами. Фінал відбувався в чернівецькому драмтеатрі. І я як організатор була вдячна за енну кількість професійних речей, які були якісно втілені. Ну просто шикарний тиждень провели. Така була супер-класна пригода. Але найціннішим у проекті були учасниці з різних міст України, з якими довелося познайомитись. Усі дуже різні, від віку до росту та параметрів. Історії, долі, заміжні-незаміжні, з дітками та без. І кожна настільки класна і крута, що просто почути історію життя, творчості, діяльності, секрети – ось це було найцінніше. Важливо й те, що завдяки цьому проекту я дозріла до того, щоби зробити творчий номер, який дуже давно крутила в голові. Заручившись підтримкою нашої талановитої рівненської поетеси Надії Устянчук, ми в спільному авторстві написали творчий номер «Два крила». Перший раз його могла бачити лише мама, бо вона їздила на фінал в Чернівці. У тата не вийшло поїхати через роботу. Але, коли ми проводили «Перлинку і Перлину Рівного» вирішила повторити-презентувати цей номер в рідному місті. І там вже мали змогу його побачити усі. Це була така вдячність батькам, за те, що ми із сестрою мали честь народитися у сім’ї, де любов, яка є досі. І це дуже цінно для нас обох. Разом з тим, у цьому номері, моє розуміння любові та щастя, той момент, коли треба бути чесними із собою. І якщо ти щасливий у парі – це супер, круто, це вершина, те, до чого прагне кожна людина. Але якщо ні, то не варто, бо більше щастя батьки дадуть своїй дитині тоді, коли вони будуть щасливими, навіть, якщо окремо. Це все дуже тонко там, і між рядків можна читати рядки, але у самому задумі головний акцент на вдячності нашим батькам за любов.

«…в кінці номера я чую вражаючі оплески і овації від незнайомої аудиторії – оце було найбільш цінне…»

Коли ми стояли на сцені і нас мали нагороджувати, якось так було байдуже, яка в тебе номінація. Навіть думалося про те, що й так можна завершувати. Тобто ми вийшли на сцену усі і можна вже нікого не відзначати. І ще важлива була моя група підтримки, яка приїхала з Рівного… Я дуже дякую Світлані Кирилівній Богатирчук-Кривко за її особисте сприяння. Рівненська ОДА підтримала мою участь у цьому проекті і оплатила транспорт для групи підтримки, яка паралельно частково брала участь і в моєму номері. Для них було дуже важливо, щоб мене обрали головною переможницею або однією із головних. Для мене це було не важливо. Я розуміла, що ця нагорода скоріше потрібна для них і для моїх дітей, які дивляться на мене як на педагога, авторитета, наставника і так далі. До речі, організатори так церемонію нагородження побудували, що відзначили всіх різними номінаціями і мені дали титул «Грація», при цьому нагородивши мене другою за порядком від початку церемонії. А з досвіду вже наших конкурсів усі знають, що чим пізніше нагороджують – тим вища номінація. Напередодні я попросила, що незалежно від того, яка буде номінація, підтримуйте усіх учасниць і за мене радійте. І тут нагороджують мене другою, а вони мало не кричали «Не правда…» і так далі (сміється – ред.). Ну а вже потім розпочалася церемонія нагородження ключових номінацій, усього було шість. Три з них – з коронами. Одну з них разом із титулом ГРАН-ПРІ «Талант України» отримала я. Відзнака дорога, бо це за номер «Два крила». Творчий номер – то найскладніше і найцінніше у самому фіналі. Коли ти виступаєш перед аудиторією, яка тебе не знає. Фактично всі чернівчани прийшли на захід. Двадцять людей з Рівного, я їх відчувала безперечно, вони плескали, тупотіли – робили усе, як належить. Але коли ти виходиш з номером на аудиторію, яка вся чужа, яка тебе не знає взагалі і ти торкаєшся їхніх душ, я ж не є професійна артистка – я професійний режисер, організатор. І коли в кінці номера я чую вражаючі оплески і овації від незнайомої аудиторії – оце було найбільш цінне і важливе.

Разом із командою ми після мого повернення провели в Рівному «Top Woman Rivne». У нас є чудова переможниця, яка прикрасила обкладнику приуроченого до ювілею випуску журналу ARTMODELS Ілона Мазорчук. Я дуже сподіваюсь, що все буде гаразд, буде новий сезон «Успішна пані України», куди поїде наша Ілона і куди я поїду з місією передавати нагороди, і з радістю зустрінуся з усіма дівчатами, тому що організатори збирають усіх конкурсанток. Я думаю, що усі захочуть приїхати, адже у нас був гарний, хороший склад учасниць першого сезону такого проекту.

Багато років поспіль ви присвячуєте себе роботі, новим успішним проектам. Чи залишається час для особистого життя?

«…в мене на серці багато любові і довіри… я дуже за це вдячна, бо вона відкриває мене іншу…»

Я дуже добре пам’ятаю, коли в мене брали перше інтерв’ю, ще в газету. Мені зателефонували і кажуть, що ми хочемо у Вас взяти інтерв’ю, але тоді був такий період, що я не знала, чи я можу давати інтерв’ю. І я журналісту сказала: «Я дуже дякую, мені приємно, але мені треба подумати. Я не впевнена, що я готова до цього». Я пам’ятаю його реакцію, він був шокований, що я не кажу: «так, звичайно, класно».  І я погодилася лише через тиждень на це розмову. І на той момент була певно якась така дуже обережна в своїх словах, дуже хвилювалася, що в результаті вийде. Відповідно виходить, що ти або дозріваєш до чогось, щоби це сказати в інтерв’ю, або можливо це з’явиться у книжці, яку ти все-таки колись напишеш. Або, можливо, це буде не одна книжка. Або це буде лише твоїм. Так от…  те, що стосується Вашого питання скажу так….. Я у своєму житті завжди прагнула і шукала чогось такого, від чого буде тріпотіти душа і серце, і чого буде дуже хотітися. Мабуть. тому я не називаю те, чим я займаюся – роботою. І в мені завжди було і є дуже багато щастя від того, що я роблю те, що люблю. Безперечно, як кожній дівчині, яка знає, що зараз вона «красива», раніше я говорила що «я симпатична, гарненька». І мені здавалося, що, коли кажуть, що дівчина «красива», то це якісь стандарти краси до яких усі тягнуться. А коли вона «симпатична», то вона з якоюсь своєю цікавою родзинкою. І колись я саме це слово з собою і асоціювала. Сьогодні слово «красива»  я сприймаю набагато ближче і по-іншому. Зараз для мене це слово, коли не стільки важливо, як ти виглядаєш зовнішньо, бо так чи інакше, якщо ти любиш себе, ти будеш доглядати за собою, слідкувати, одягатися відповідно. Дякувати Богу, це все присутнє, а коли ти красива в середині своїй, коли ти красива у душі настільки, що ця твоя краса заполонює усі зовнішні прояви, бо питання смаку воно дуже таке відносне (комусь подобаються блондинки, комусь брюнетки). Але коли ти красива у душі настільки, що твої очі світяться, хода твоя інша, кожен рух випромінює світло. Ти красива в міркуваннях своїх і в тому, як ти говориш, що ти читаєш, як ти сприймаєш життя. Так от в цій усій красі, яку я продовжую пізнавати і відкривати у собі, і зараз я не соромлюся сказати, що я красива, в першу чергу, своєю душею. То таку красу глибоку може роздивитися тільки глибока така ж красива і смілива людина. І мені завжди хотілося саме такого свого щастя, своїх таких стосунків. Сьогодні у мене на серці багато любові і довіри. Любові у максимальному її прояві, я дуже за це вдячна, бо вона відкриває мене іншу. Довіри Всесвіту і Богу. А далі нехай все буде так, як треба нам.

Завершіть думку…

Мій ранок розпочинається з… вдячності Богу за новий чудовий день.

Моя діяльність полягає у… об’єднанні талановитих людей і втіленні креативних ідей.

Мої улюблені квіти – це … піони, ромашки і тюльпани. Подаровані бажанням.

ARTMODELS – це… стосунки довжиною у життя.