Партнерськими пологами сьогодні нікого не здивуєш. Поруч із жінкою у родовому залі може знаходитися чоловік, матір чи близька родичка. Останнім часом партнеркою може стати також доула.

Хто це така, які її функції, та у чому особливість пологів із доулою, розповідає рівненська доула, ведуча курсів із підготовки до пологів, психологиня Марина Попова-Веремчук.

Помічниця під час пологів. Хто це?

Доула – це жінка, яка допомагає майбутній матері в процесі підготовки до народження дитини та під час самих пологів.

Консультує, радить, як діяти в різних ситуаціях, вислуховує, підтримує.

Найважливіша функція доули – активна емоційна та психологічна участь. Доула жодним чином не заміняє акушерів, не втручається у медичні манупіляції, надто, якщо такі виправдані за різними показниками.

Ключові компетенції доули – інформувати, надавати емоційну, фізичну, побутову підтримку й чітко розуміти, що відбувається із жінкою у період вагітності, під час та після пологів.

«Під час пологів важливо, щоб поруч була людина, яка добре розуміє, що з тобою відбувається, чого тобі хочеться, бо саме тоді найважливіша віра й підтримка. Хоча поширені партнерські пологи, але не кожна жінка хоче в цей момент бачити біля себе чоловіка. Зокрема, й тому доула настільки важлива».

Жінки обирають пологи із доулою не через те, що тоді вони коротші за тривалістю. Під час таких рідше використовуються медикаментозні втручання, менший відсоток епідуральної анестезії, кесарського розтину. Обирають такі пологи переважно через наявність психологічної підтримки, розуміння.

Феномен доули у тому, що вона має бути абсолютно спокійною, вірити у жінку, вселяти у неї надію, не мати страху перед цим процесом. Доула не має розгубитися.

Натомість, батько чи інші родичі, присутні під час пологів, навпаки – можуть відчувати стрес, бо люблять жінку й хвилюються. Доула ж не зобов’язується нікого любити, вона має поважати, піклуватися про жінку, надавати їй рекомендації у межах попередньо укладеного договору. Цей формальний аспект дуже важливий. По-перше, доула має знати чітко, чого від неї хоче жінка, а по-друге, це легітимізує таку співпрацю.

«Доула має вміти надати належну моральну підтримку жінці, яка в певний момент дуже того потребує».

Чи можна в Україні стати доулою?

Скільки курсів спеціалізованих не закінчуй, але межі майстерності нема. Однак у нас не навчають доул, консультантів/-ок із лактації, у професійному класифікаторі їх немає. Тому і вчитися офіційно ніде. Є лишень низка курсів.

«Я б теж залюбки офіційно здобула фах доули, якби у нас це було можливо. Тому часто нам дорікають, що ми не маємо медичної освіти. Тоді відразу запитую: якщо я вступлю до медичного коледжу та вивчуся на медсестру, чи матиму я більше знань про грудне вигодовування. Ні! Хіба, можливо, щодо фізіології, але чи це те, що мені потрібно. Єдиний варіант – це психологічна освіта. Бо ці знання дуже важливі в роботі доули».

Психологічну освіту Марина здобула, вже почавши працювати доулою. Було важливо і цікаво осягнути глибше процес народження нової людини, краще зрозуміти психологічні моменти, реакції, які можуть виникати у молодих матерів. До того ж, супроводжуючи пологи, доулі варто розумітися не лише на біологічних процесах, які відбуваються в організмі жінки, а й бути готовою до різних емоційних реакцій.

Невизнана професія

У різних країнах доула – це професія. Наприклад, у Голландії, де Марина навчалася на відповідному курсі у Мішеля Одена.  В Україні такого поняття у Класифікаторі професій немає.

«Під час навчання ми відвідували пологові центри. Зокрема, у Амстердамі ми відвідали їх чотири. У частині з них доула була в штаті. Тобто у них є така професія».

Між тим, доула абсолютно не зобов’язана мати медичну освіту. Навіть здебільшого медична освіта може перешкоджати. Бо доула не втручається із позиції медицини, не контролює процес народження дитини, не проводить жодних маніпуляцій, обмежень.

Людині ж із медичною освітою буває важко стриматися, не робити чогось надмір. Особливо, якщо у минулому це акушерка.

«Тут треба не аналізувати, не приймати рішень, а просто підтримувати жінку, чути її бажання. Якщо їй треба додаткова інформація, тоді надаєш. Однак, коли бачиш, що це не в межах твоєї компетенції, тоді спрямовуєш жінку до лікаря. Умовно, коли жінка каже, що в певній позі їй незручно, тоді пропонуєш з десяток інших варіантів.  Щось із цього точно підійде, жінка почуватиметься краще, легше переживатиме перейми. Чи можемо подихати, зробити для розслаблення масаж, наприклад. Але якщо жінка ставитиме питання суто медичного характеру, тоді я спрямую її до лікаря. Тому що це – вже його компетенція».

Сертифіковане підтвердження своєї діяльності та необхідні знання можна отримати, наприклад, із допомогою Європейської асоціації доул, яка організовує відповідні навчання та може видати підтверджуючі документи.

Чи може бути доулою жінка, котра не має власних дітей?

Важливо, що доулою може бути жінка, яка сама народжувала. Тривалий час у визначенні доули так і було, що це фахівчиня, яка надає професійну підтримку, забезпечує психологічний мікроклімат, яка має власний досвід пологів.

Однак, чоловіки-доули у світі також трапляються, хоча й рідко.

«Мені видається, що, крім фактичних знань, доулі дуже важливий власний осмислений життєвий досвід. Мене давно запрошували супроводжувати пологи, але внутрішнього відчуття готовності до певного періоду не було. Цей момент дуже індивідуальний. Доула має мислити гнучко, вміти почути жінку і не знецінити її переживань, бо, що б не казали, а момент народження дитини дуже інтимний, емоційний».

Серед викликів – невизнання в Україні професії та скептичне ставлення.

«Хоча мені зустрічаються ті, хто навпаки підтримує, хвалить жінок, за відвідування курсів із підготовки до пологів, звернення за допомогою до доул».

Охочим бути доулою варто звернути увагу на офіційну реєстрацію такого типу послуг, а ще чітко приписувати свої функції в угоді із майбутньою мамою. Від точності прописаного залежатиме комфортність співпраці, а ще кожна розумітиме межі відповідальності.

Матеріал створено в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України та за підтримки Української медійної програми,  що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується Міжнародною організацією Internews

Підготувала Вікторія Назарук

Світлини із архіву героїні матеріалу.