Годинники ручної роботи талановитого Рівненського художника Олександра Пінчука давно знані за межами України. І все тому, що кожен його виріб особливий та не має аналогів. Сьогодні він надихає своєю творчістю та креативом жителів Європи, Америки та навіть Африки. А кожен його майбутній годинник «знаходить»  свого власника ще до появи. Про історію успіху обдарованого рівнянина, відверто та лише для «СВОЇХ».

«…всього навчився сам. Проклав собі шлях.»

Із самого дитинства, з першого свідомого дня я відчував неабиякий хист до мистецтва. Це проявлялось у тому, що більшість часу я проводив малюючи. У родині ніхто не навчався за цим напрямком, більше того серед моїх близьких, художників взагалі не було. Тому вийшло так, що я всього навчився сам. Проклав собі шлях. Відверто кажучи, мені давали вибір, я міг піти навчатись в художню школу, але відмовився.  Я не лише весь час займався картинами чи годинниками, були періоди, коли доводилось опановувати нові напрямки, як от музика. Мені це було дуже цікаво.  Проте від живопису не відмовлявся. Певний період, я більше приділяв час створенню мелодій, у  інші – мистецтву. За іронією долі,  життя весь час  підштовхувало мене до створення картин, потім вже годинників. Для мене мистецтво і професія, і поклик серця. Я не роз’єдную ці поняття. У даному випадку вони взаємопов’язані. Тобто колись, це було  хобі, а зараз  переросло вже професійну діяльність. Якщо можна так назвати – роботу.

«…картин-годинників  у моєму творчому доробку, близько двох сотень»

Пригадую період, коли я малював просто картини маслом і виставляв їх у друзів в магазині годинників. Вони там просто висіли на продаж. І раптом у мене виникла ідея, чому б не поєднати живопис з годинниками. Я вирішив спробувати. Це було якось скоріше для фану, тому про фінансову збагачення годі й говорити. Я з того  нічого не заробляв. Тоді все і закінчилось. Я продовжив створювати такі роботи лише на подарунок для знайомих чи друзів. Та згодом,  через років 6 напевно я згадав про цю ідею і вже почав цілеспрямовано її реалізовувати. У той момент усе і стартувало. Відверто кажучи,  я ніколи не рахував скільки змайстрував картин. Був період, коли я просто малював, отак для себе. А щодо картин-годинників то їх у моєму творчому доробку, близько двох сотень.  Більшість з них дитячі ілюстрації.

 

Про власний стиль та матеріали:

«…здебільшого  працюю лише на  жителів інших країн»

Спеціальних матеріалів ніяких не треба. Якщо годинник ілюстрований – це полотно, масляні фарби і дерев’яна рамка.  Якщо з дерева, відповідно заготовки з фанери та акрилової фарби. У моїй практиці спочатку були тільки ілюстративні часоміри на полотні маслом. Тобто це більш така дитяча ілюстрація,іншими словами – казкова. Вже згодом додалися годинники на фанері, які я назвав  мінімалістичні .  Раніше мої роботи можна було зустріти в крамницях Рівного. Натомість зараз виставляю лише на просторах інтернету. Поясню чому. Багато років  тому я вийшов на закордонного покупця. Тому здебільшого працюю лише на  жителів інших країн: Європи, Азії, Америки та навіть Африки. Ціну встановлю сам. Аукціону в моїй практиці не було. Максимум один годинник іноземець може придбати  за 150 доларів.

«…у майбутньому планую брати помічників.»

Картини, годинники це нині є головним у житті, а от чим займатимусь у майбутньому наразі відповісти складно, багато чого цікавить. Раніше я працював з графічним  дизайном , можливо я до нього повернуся. Також це може бути пов’язано  з музикою. А взагалі я думаю, що це буде навіть якась інша культура, плани грандіозні. Також скажу, що зараз зі своєю роботою справляюсь один, але в майбутньому планую брати помічників. Так би мовити, розширювати горизонти. Праця над цим доробком досить тривала. Усе залежить від того який це  годинник. Якщо використовуються різні фарби, сохнуть довше, як  приміром ілюстрований. Над ним робота може сягати двох тижнів. А щодо дерев’яного, то це буквально декілька днів. Усе звісно залежить від складності.

«…Я бачу натхнення абсолютно у всьому.»

Надихає в першу чергу музика. Можу сказати відверто, що навіть усе те, що діється навколо здатне дарувати нові враження та емоції. Подорожі, люди, якісь ситуації. Я бачу натхнення абсолютно у всьому. Головне, щоб у будь-який момент під рукою був записник, щось цікаве занотувати, нову думку, мрію. По життю маю один вагомий принцип, у будь-якій ситуації залишатися собою. Хтось скаже банально, однак це правда. У новому 2020 році прагну більше подорожувати та працювати. Поки що рухаюсь в цьому напрямку. Майструвати нові годинники і розширювати  карту. Адже я їх відправляю  по всьому світу  і завжди радію, коли серед моїх клієнтів з’являються жителі нових країн.

Продовжіть думку

Свій ранок я починаю з …. позитивних думок. Я щоранку налаштовую себе на позитив та заряджаюсь ним на цілий день.

Я щасливий коли… завжди. Я щодня  налаштований на приємні емоції та справи, тому навчився відчувати щасливі моменти у будь-яких ситуаціях.

Не уявляю себе без… – прогулянок, я багато ходжу. Це медитація для мене. Просто звільнися від невирішених питань і чогось іншого.

Що б хотіли  побажати сайту читачам сайту добрих новин «СВОЇ»

Знову ж таки бути собою, ні в якому разі, не боятись втілювати власні задуми. Адже коли їх ще втілювати. Часу насправді в нас не багато,  тут на Землі. Тому не варто боятись, пробуйте, ризикуйте. Слухайте в першу чергу себе. Головне щиро.  Взагалі варто все робити від серця і тоді все буде «гуд».