Музей сучасного мистецтва, збудований в розважальному комплексі, вже давно став своєрідною візитівкою Луцька. Сюди водять поважних гостей міста, сюди приїздять туристи, тут роблять презентації, зустрічі та навіть концерти. Кожен, хто минає прозорі скляні двері Музею сучасного українського мистецтва Корсаків у Луцьку, шукає щось своє. Хтось – відповідь на питання про життя, Всесвіт і взагалі, а дехто – спосіб згаяти 20 хвилин перед фільмом, боулінгом чи спортивними змаганнями. Виходять звідси з однаковим здивуванням і приємним захопленням.

Музею в сучасному вигляді наразі трохи більше року. Він з’явився у серпні 2018-го на базі галереї «Арт кафедра». Постали галерея та згодом музей із приватної колекції родини Корсаків. Подружжя Віктор та Леся багато років збирали найкращі зразки сучасного українського мистецтва. Цікаво, що музей спеціалізується на тих творах, які не знайдеш у фондах державних українських музеїв, адже останні не оновлювалися з 80-х – 90-х років.

Сьогодні тут можна знайти рідкісні твори періоду соцреалізму, величезну колекцію творчості Миколи Кумановського та нереальні предмети українського актуального мистецтва.

Структура музею доволі складна. Минаючи вхід, відвідувач одразу потрапляє у просторий дворівневий зал, розділений перегородками на тематичні зони. Тут презентовані роботи образотворчого мистецтва, а також відео арт.

Ліворуч від входу – каса музею. За рік існування заклад розрісся різноманітним мерчем – друковані сувенірні репродукції творів музею, чашки з тематичним принтом, значки, брошки чи магнітики – все, аби залишити про музей не тільки приємні спогади, але і візуальний слід.

Біля каси також музейна бібліотека. Працівники кажуть, що література тут специфічна, а тому книжки беруть нечасто. Але чи не кожен відвідувач тягнеться погортати їх, аби переглянути ілюстрації.

Одразу за касою – великий прохід у зал актуального мистецтва. Це, кажуть, найпопулярніша локація музею. Для тих, хто любить порефлексувати, незвичайні експонати дають їжу для роздумів. Інші ж вважають залу великою фотозоною, і частенько розбавляють стрічки соціальних мереж мистецькими аватарками.

Нещодавно у цій залі встановили екрани, на яких демонструють крутий відеоарт. Відвідувачіможутьодягнутинавушники і поринути у світ художника з головою.

Праворуч від входу – два приміщення з творчістю Миколи Кумановського, які складають художньо-меморіальний комплекс. Остання зала у цьому секторі – для змінних презентацій. Цими днями у музеї триває виставка робіт львівського митця Михайла Барабаша «MEDIAHUMAN».

Мистецтвознавиця Зоя Навроцька співпрацює з сім’єю Корсаків уже давно. Вона пише анотації до презентованих робіт, а також модерує мистецькі заходи, які відбуваються тут.

«Музей працює як сучасна мобільна і дуже активна установа. Це не тільки сховище національних скарбів, які відображають дух часу. Це водночас територія, де духовно формуються люди, які ці скарби будуть розвивати, вивчати, цінувати, зберігати. Це місце, де виховується гармонійна людина, сучасна людина, активна. І тому сьогодні це не тільки експозиції і твори на стінах, а найперше складний комплекс накопичених фондів, організміз культурно-мистецькою роботою. Тут люди можуть не тільки підвищити свій освітній рівень, але і духовно вдосконалитись.

Від першого дня нашої роботи, коли тільки почала свою роботу спочатку галерея «Арт кафедра», а потім і Музей, стратегічним завданням колективу є об’єднання України, намагання сконтактувати і представити найвіддаленіші куточки України, пов’язати їх єдиним вузлом. Ми робили вже десятки виставок, художніх проектів та різноманітних творчих акцій, куди приїздять художники Харкова, Дніпра, Одеси, Миколаєва, Києва, Горлівки, Ужгорода, Хмельницького. Наше завдання – об’єднати Україну і долучитись до становлення сучасної української художньої культури», – розповідає Зоя Навроцька.

Нещодавно до Музею приїздили депутати Верховної Ради. Кажуть, не очікували побачити такого у провінції. Обіцяли попрацювати над законами, що дозволили би легше транспортувати мистецтво через митницю. Таким чином твори з колекції луцького Музею Корсаків зможе невдовзі побачити Європа та цілий світ.