Учора, 12 грудня, у підземеллі луцького кафедрального собору Святих Апостолів Петра і Павла вперше за 75 років звершили богослужіння.

Як повідомляє RISU, месу відслужив отець-канонік, настоятель собору Павло Хом’як.

«Меса в підземеллях нашого храму не правилася щонайменше 75 років. Сьогодні ми будемо молитися за наших померлих і всіх, хто був тут похований. Особлива наша молитва – за всіх добродіїв, хто будував цей храм, і за тих, хто дбає про нього зараз», – звернувся до присутніх отець Павло Хом’як.

Збудований у 1616–1646 рр. за проєктом італійського архітектора Джакомо Бріано, єзуїтський костел Святих Апостолів Петра і Павла має величезні підземелля. За свою 400-літню історію храм пережив чимало лихих часів, проте найгіршими для нього були роки радянської влади. У січні 1945 р. були ув’язнені останній передвоєнний луцький єпископ Адольф-Петро Шельонжек та настоятель кафедрального собору, ксьондз Владислав Буковинський, а в 1946 р. атеїстичний режим повністю відібрав храм у католиків. Із тих пір костельні приміщення використовували не за призначенням. Тут були різні установи, контори, а в 1980 р. у костелі влаштували обласний музей атеїзму. У підземеллях були склади, де зберігали, зокрема, овочі, проте про стан самих приміщень ніхто не дбав.

У 1991 році костел повернули католикам. Тоді стан і храму, і підземель бажав бути кращим. Нечисленна луцька католицька громада потрохи привела до ладу сам собор, натомість на підземелля сил уже не вистачило.

Хранителем кафедрального підземелля і почасти їхнім рятівником став Олег Виноградов. Ще в 1987 р. любитель історії, аматор дослідження луцьких підземель організував клуб «Ентузіаст». Під його керівництвом діти, вихованці клубу, розчищали кімнату за кімнатою, коридор за коридором засипані підземелля собору. Всього він віддав улюбленій справі понад 40 років, і багато в чому саме завдяки його праці ми маємо можливість тепер відвідувати кафедральні підземелля. Олег Виноградов помер 30 червня 2018 р., його теж пом’янули в цій месі.

Останні роки складним питанням було відкачування води, яка потрапляла в підвали храму. Його вирішили тільки недавно. Після усунення цієї проблеми працівники Державного історико-культурного заповідника в Луцьку допомогли очистити підвали собору від непотребу, прибрати зали й коридори, навести лад з експозицією. Саме працівники заповідника на чолі з Віктором Баюком, заступником директора з наукової частини адміністрації Державного історико-культурного заповідника в Луцьку, стали учасниками першої за багато років меси в підземеллях кафедрального собору.

Луцьке підземелля

У короткому зверненні після меси отець Павло подякував їм за допомогу:

«Цю подію будуть оцінювати наступні покоління. Нам здається, що в цьому немає нічого надзвичайного, адже ми не робимо якихось великих речей. Проте насправді – це велика подія, і те, що ви робите, – це вагомий внесок у розвиток нашого міста, популяризацію його історії. Нехай Господь вам віддячить і благословить».

Настоятель пообіцяв також, що це не остання Меса в підземеллях католицького кафедрального собору.