Кутасті горщики та красиві рослини героїні цього матеріалу прикрашають сотні підвіконь по всій Україні. Невелика справа, що почалася із хобі, зробила Дану Спасовську відомою майстринею у стилі «лофт», яка займається фітодизайном та декором. У затишній майстерні в селі під Луцьком жінка робить унікальні бетонні горщики, що виділяються на ринку не тільки формами і дизайном, але і структурою бетону. А популярні нині сукуленти для цих горщиків героїня розмножує просто на підвіконнях свого дому.

Про те, як із захоплення починається серйозна справа, як дійти до власного образу товару і чим особливі горщики та рослини «Майстерні флори», читайте у нашому інтерв’ю.

Дано, як давно Ви у справі?

– Це вже буде два з половиною роки, мабуть. Починалося все з такого собі хобі. Я робила те, що мені подобалося, і те, що я сама б хотіла мати – декор із квітами різними. Почала виставляти на OLX. Я навіть не думала спершу продавати цей декор. В мене був зовсім інший бізнес. Просто з цікавості виставила, і люди зацікавилися, бо це було щось дуже нове. Щось таке, чого нема в «нових лініях», «епіцентрах» і так далі.

Хотіла щось «лофтове». Цей стиль саме ставав популярним. Сьогодні, звісно, всі вже знають, що це, всі вже собі його облюбували. А тоді ще це була новинка. Я ходила в магазини по горщики для рослин. Але жоден мені не сподобався. Була сама тільки класика, якась кераміка, яку треба було чи то декупажити, чи то фарбувати. Зрозуміла, що «лофту» там нема, і потрібно робити самій.

Я почала шукати рецепти з бетону. Але інтернет мене підвів. Знаєте, там часто на YouTube кажуть «дуже простий рецепт», «одна частина цементу, три частини піску»… Я спробувала, і мені взагалі не сподобався цей рецепт. Почала шукати свій.

Я додавала до бетону найрізноманітніші додатки. Клей, вапно, і решту речей, що роблять бетон м’якшим, еластичнішим і цікавішим текстурою.

Чому саме бетон?

– Це дуже цікава історія. Я була в декреті, і мала багато часу вдома. До того я мала два продуктові магазини. Це був сімейний бізнес, де ми продавали охолоджену курятину. Те, що мені передалося від батьків. Але далі я захотіла щось своє. Я Риба за гороскопом, і мене завжди тягнуло до творчості.

З дитиною приїздила до батьків на дачу. Тато завжди в ремонтах: будує гараж, лаштує прибудову. І в нього купа цементу весь час. Тому я довго не думала, з чого все це ліпити, бо ось же купа матеріалу під рукою. Тільки бери – і працюй. Там таки – у тата в гаражі – я і знайшла для себе цей цікавий рецепт. Позмішувала все, що в нього було, і воно вийшло ідеальним по структурі. Ще й досі використовую цей найперший рецепт. Звісно, дещо модифікований різними добавками. Але що найважливіше – цього нема в інтернеті, у жодних конкурентів. Я тихенько відвідувала ще майстерки їхні, аби підглянути їх формулу. Але мені моя формула краща. Вонаіпластичніша, і м’якша, і цікавіша, і міцніша.

Інколи, до речі, буває так смішно: майстрині пишуть про себе «я використала вже чотири мішки бетону, і тепер можу проводити майстер-класи».

Скільки мішків використали Ви?

– Я не рахувала мішків. Раніше я, можливо, по мішках цемент купувала. Просила там чоловіка закинути в багажник, і привезти мені. А зараз я замовляю машинами на доставку. То це близько 20 мішків у машині, яка приїздить раз у один чи два місяці. Тобто, це дуже багато. Але я ще досі себе вважаю експериментатором,і не думаю, що можу вже давати майстер-класи.

Для прикладу, попереднього місяця я знову додала нову добавку, і ми почали ще покращувати формулу.

Як з’явилася ця оригінальна форма Ваших виробів?

– Почалося все з «кутів». Форма «Ромб» – це те, що було на початку. Ці форми доходили до мене дуже цікаво. Я починала щось креслити, і коли я складала ці креслення (хоч я зовсім не кресляр,  мала з цього предмету «трійку»), форма ідеально сідала. І от перша моя форма дивним чином зійшлася висотою з наступною формою – «Кристалом», хоча я навіть цього не планувала.

Все просто сходилося, ніби воно мені так дається долею.

В моєї дитини була купа розпакованих іграшок, і від коробок залишалося пластикове покриття. Я почала той пластик різати, згинати, клеїти… Перша форма була з цієї коробки від іграшки. Далі стало зрозуміло, що з ємностями для форм також можна експериментувати: можна пластик для них замовляти, ще якісь матеріали. Згодом побачила, що є ще силіконові форми. Гладеньких краєчків виробу не доб’єшся нічим іншим, окрім силікону. До цього я прийшла вже тоді, коли побачила, що з’являється дуже багато конкурентів. Вони беруть оці маленькі китайські форми з AliExpress. Мені таке не подобається, бо хочеться чогось такого більшого. Щоб можна було поставити один виріб – і вже ставало гарно. А не щоб по 5 розкладати…

Я шукала, чи можна зробити форми, схожі на ці, але більші. Вишуковувала, як їх робити із пластику, потім робив мені форми майстер з заліза. Зараз форм дуже багато з різних матеріалів, і всі вони мають свої певні переваги.

В яких масштабах працюєте? Це залежить від замовлень?

– Зазвичай залежимо тільки від того, що замовляють на нашому сайті. Я дуже радію з того, що люди так часто заходять на нього, цікавляться, довіряють нам. Буває, кидають гроші одразу за 100 виробів. Я страшенно радію з цього, і дуже хочу розвивати цей напрямок.

Продаючи охолоджене м’ясо, я не відчувала такої теплоти до своїх клієнтів. Вони прийшли – і пішли. А зараз маю дуже тепле відношення до всіх. І навіть коли знімаю «сторіз» в Instagramчи викладаю новий товар, то завжди до всіх своїх підписників звертаюсь «друзі мої».

 

Чи відправляють вони фото-відгуки про те, як прижилися сукуленти або як розмістився виріб?

– Звичайно. І я раніше кожен відгук публікувала. Але коли їх стало надто багато, то більше не бачу сенсу далі кожен день заповнювати ними сторінку. Треба робити те, що людям цікаво. Стараюсь новинки всякі викладати, як далі розвиваємося, що ми робимо…

Стосовно новинок, мушу спитати, бо бачу, що маєте у майстерні вироби не тільки з бетону, але і зі скла.

– Скло ми не робимо самі, тому що це техніка, на яку треба вчитися: гарно креслити багатокутники, вирізати, спаювати докупи. Цей процес дуже трудомісткий, і його роблять саме знавці скла і техніки «тіффані». Тому я оптом замовляю ці формочки, і туди ми вже садимо сукуленти та відправляємо їх у флораріуми в зібраному вигляді.

Розкажіть ще про рослинну складову Вашої справи.

– Рослинок поки не дуже багато. Була теплиця, але її важко опалювати взимку. Тому ми вирішили, що поки у нас такі не дуже великі масштаби продажів сукулентів, то вистачає маминих і моїх підвіконь. Я зробила собі на підвіконнях дво- і триярусні полички. Варто зауважити, що не всі підвіконня підходять для сукулентів. Підходять тільки південні. Там я розмножую ті сукуленти, які продаються. Непопулярні залишилися в теплиці, або ж ми їх роздали. А ехверії, очітки чи хавортії користуються попитом.

У Вас ще є мох.

– Мох ми замовляємо. Нам його оптом доставляють через посередників з Норвегії. Замовляємо по 5, 10, 15 кілограм різних кольорів, а тоді вже в себе продаємо вроздріб. В горщиках, або іноді люди просто замовляють собі, аби самостійно робити якийсь декор.

Бачила ще у соцмережах, що пропонуєте клієнтам також декоративні мохові панелі.

– Це зараз дуже поширена річ. Ми робили якось карту світу у Шацькому лісовому коледжі.А в маєтку NesterHouseтамгорщики бетонні на вікнах стоять – теж наші. Вони експериментальні, бо власниця попросила мене зробити щось таке велике. Я спершу цього дуже боялася, бо хвилювалась, як я його підніму, як шліфуватиму. Але потім у мене з’явилися дві помічниці, і ми втрьох дівчачими силами вилили ці горщики для маєтку.

В нас також замовляли моховий годинник. Перший годинник, який я зробила, все ще змушує мене почуватися соромно. Я не могла знайти майстра, який зробить рівно і з усіма потрібними під мох отворами. Поміняла, напевно, з чотирьох майстрів, поки не знайшла свого. Він робить все зі світлого дерева, яке ми потім покриваємо морилками, розведеними фарбами, аерозолями чи емаллю – в кольорах, які просять замовники. Годинники робимо різних діаметрів. Максимальний – 60 сантиметрів.

Тобто, зараз у команді вас троє?

– Так. Але все-рівно боїмося великих форм. Мені не хочеться стати винуватицею того, що хтось надірве собі спину. Інколи просять зробити якісь куби 70 сантиметрів висотою, і 50 – шириною, то я відмовляюся. Залишаю цю нішу для конкурентів-чоловіків. А ми, дівчата, робитимемо щось таке жіноче, з чим треба детально працювати, де треба слідкувати за дрібничками. Це наше.

Повертаючись до рослин, знаю, що маєте в асортименті також і милі кактуси.

– Так, але ми їх також замовляємо. Кактуси важко розмножити. Набагато важче, ніж сукуленти. Тут ти відірвав листочок, посадив у землю – і він собі виріс. У кактуса треба чекати, поки виросте «дєтка», і потім її відсаджуєш, кладеш у щоразу більший горщик – і вона росте. Це дуже тривалий процес. Тому ми замовляємо кактуси з Нідерландів. Там їх якимись додатками «підкормлюють». Я ще не вивчила це питання.

Нещодавно Ви публікували декоративні свічки.

– Свічка – це була моя ідея-фікс дуже довго. Не було  часу, можливостей, правильної інформації про те, як їх робити. А головне – не було форм. Я перше спробувала з пластику зліпити, але вони були зі швами. Потім скручувала трубку, але все рівно шов залишався, і в нього затікав бетон.

Найкраще вийшло, коли я залила бетон у свою банку від шампуню. Бетон трохи постояв, і зверху я долила віск. І коли я розкрила цю баночку, то вона була рівна зі всіх сторін. Я трохи підшліфувала низ, феном просушила верх для рівності, і от така свічка мені сподобалася.

Далі був етап правильного заливання воску. Це все не так просто, як здається. Є багато варіантів, які треба врахувати, аби свічка горіла довго.

Я вивчала це ночами, коли дитина засне, і чоловік вкладеться спати. Бо іншого часу просто не вистачає. Треба і замовлення виконати, і майстрам роботу дати. А тоді вже, в кінці дня, коли ніхто тебе не турбує, можна сісти і вивчити окремі питання. На продаж свічки виставила, коли зробила 10-ту, і вона вийшла ідеальною.

Що у планах?

– Зараз ми приводимо до ладу майстерню для «небрудної» роботи: клейка моху, пакування і садіння сукулентів у горщики. Це такий затишний додаток до майстерні. Для чорнових робіт саме ремонтуємо приміщення поруч. Там робитимемо заливку і шліфування.

Я роблю цю майстерню не просто для себе. Вона така, щоб здивувати людей. В майбутньому я могла би проводити тут якісь майстерки, але не по бетону. Можливо, якісь свічки робити, чи віночки.

Довідково, як їх знайти у соцмережах:

Instagram – @majsternja_flory

Facebook – Dana Spasovska

Веб-сайт – www.majsternjaflory.com.ua