Переселенка, художниця, громадська діячка, мисткиня. Це все про одну людину – Яну Униченко, яка стала відома на Рівненщині декілька років тому. Через російську агресію дівчина була змушена покинути рідну Луганщину та переїхати на Рівненщину. Вже тут, на Здолбунівщині, де дівчина оселилася, вона показала, на що здатна з пензлем у руках. Яна Униченко на замовлення одного голови ОСББ, на під‘їздах виконала українські розписи, і таким чином хотіла привернути увагу до окупації Луганщини.

Попри невтішний діагноз – вродженний скіфоскоіоз (4 степені), Яна Униченко творить мистецтво, і навчає цьому діток. Нині Яна – відома на Рівненщині художниця. Проте її діяльність не обмежується виключно творчістю, дівчина займається волонтерством та громадською діяльністю.

Днями вона на своїй особистій сторінці у соцмережі Facebook написала відвертий мотиваційний пост про життя. Пропонуємо його до уваги:

«У дитинстві, через діагноз медиків і першу групу інвалідності, дорослі вирішили – у мене немає ніяких перспектив… Але я була іншої думки.

На своїй рідній Луганщині я здобула освіту – викладач з образотворчого та  декоративного мистецтва. Своє майбутнє я не уявляла без творчості.

Коли шість років тому війна змусила мене покинути рідний дім та переїхати жити на Рівненщину, саме пензлі та фарби допомогли мені адаптуватися до нових умов життя. Усі мої рідні залишились на окупованій території і нині я самотужки знімаю житло, працюю викладачем, займаюсь громадською діяльністю.

Щодня я власним прикладом змінюю ставлення людей до переселенців та людей з інвалідністю. Це важливо. Важливо виховувати у людей толерантність, розуміння, виваженість і такт. Важливо навчати батьків основам виховання дітей з інвалідністю.

Виховання та освіта – це основа успішного майбутнього. І я хотіла б дещо розширити цей процес, адже високий рівень інтелекту дорівнює нулю у людини, яка невпевнена в собі, яка не приймає себе такою, якою вона є.

В освітньому процесі я прагну приділити увагу і дорослим людям. Окремим пунктом хочу виділити психологічно-моральне виховання, адже наша країна має масу талановитих людей, які через психоемоційну незрілість не можуть розкрити свій потенціал.

Не можу оминути болючу тему для усієї планети – це стан екології. Відношення людей до здоров’я Землі на пряму пов’язане з їхнім власним здоров’ям, і це важливо усвідомити і зрозуміти.

Вірю у гармонію зовнішнього світу з внутрішнім станом людини і прагну це донести до кожного».